Блоґ SpyFinch'а

Була у мене вчора неприємна ситуація – зникли файли з комп’ютера. А було діло так…

Зараз я користуюсь найбільше Ubuntu Linux (дуже класна операційна система як для новачків так і для спеціалістів) з офісним пакетом Libre Office – Open Document Foundation. Так от, у останньому створив кілька файлів odf (аналог формату у віндовсі doc або docx) і зберіг на жорсткому диску файлової системи ntfs, який був змонтований для читання і запису, і з нею вже довго, і успішно, працював під лінуксом і віндовсом.

Перемістив у тому ж Лінуксі (як створені файли так і старі генеровані під Windows 7) файли у декілька нових каталогів. Так як все на той момент необхідне я зробив, то вже розслабився і збирався лягти поспати. А даремно…

Згадав я що створював якось docx файл у Windows і з нього було потрібно видрукувати декілька сторінок. Так як Libre Office вордівські документи з таблицями форматує дуже невдало, то прийшлось вантажитись у Windows.

Після завантаження ОС моєму подиву не було меж… всі файли які я редагував і створював під Linux успішно зникли… Нічого, подумав – ніч попереду… Читати далі »

Інформаційна каша

На початок питання – що виберете ви: читати заголовки, читати загальну описову статтю, читати цілу розжовану книгу “з водою” та технічними  деталями по тій самій темі що й стаття? Більшість людей відповість читати заголовки або статтю, а меншість (наприклад зацікавлені люди в цій темі) захочуть читати книгу і вивчати тему детальніше. До чого я все це веду? А до того, що споконвіків людина була такою істотою що не любила забивати голову лишньою інформацією, а хотіла вибрати головне з того всього. Так от, в сьогоднішній день нема такої людини яка не чула б про Інтернет. Тут і заголовки і rss і інші короткі повідомлення які люблять читати люди. Завдяки цим технологіям людина читає менше – а дізнається більше (якщо не згадувати деталі).

До прикладу можна взяти Твіттер. От теоретично – 140 символів мало, думка не поміститься, а на практиці в твіттер пішли всі відомі і не відомі ЗМІ, люди, організації, які в режимі реального часу подають заголовки найгарячіших новин (ну і для бажаючих – посилання для читання цих статей).

Іншим прикладом може бути rss – фішка, що встановлена на 99% всіх сайтів Інтернету. Головним плюсом цієї технології є відслідковування заголовків з улюблених порталів чи форумів, яких може бути необмежена кількість (гловне встигнути читати)), а також оперативність і короткий зміст статей.

От і бачу останнім часом інтернетві коротшають: formspring, twitter, shortiki.org f ще купа інших цікавих сервісів які так чи інакше не навантажують своєю інформаційною важкістю мозок.

В мене назріло одне невеличке питання: «Що робити, коли молодший брат доводить до …?».Можливо, для когось то буде знайомою ситуацією)

Перш за все сон: це маленьке(ну як маленьке – 7 років з гаком) «створіння» не дасть додивитись останні сни…а знаєте чому?, бо він теж не спить і взагалі, скільки можна спати літом, якщо то вже АЖ 7:30!!!

На другому місці шантаж, так-так, саме шантаж!!!Ним вони добиваються набагато більше, ніж будь-яким іншим способом. Якщо ви думаєте, що малі на це не здатні, то ви глибоко помиляєтесь, адже діти, ну мій малий точно, являються майстрами шантажу…Так от, в чому ж він полягає? Уявимо ситуацію(та й що її уявляти, коли воно так є): говорю я з коханим по мобільному телефону і аж ніяк не маю на думці йти бавитись з малим, представте собі до чого він вдається(!): бере домашній телефон (навіть не знаючи маминого номера) серйозно і дуже злосно набирає його, пізніше, коли я ніби – то не бачу, шо брателло з телефоном, каже : «Ах так? Тоді забудь про всьо шо я тобі казав, про то шо люблю тебе…та…серйозно!!! І не буду я тобі більше помагати, сама всьо роби» (і було би більше образливо коли  б він дійсно шось помагав, а то …). Не знаю до якого пункту то віднести  – до сну чи шантажу, але здається до другого підходить більше. Отже, зранку, коли неохота вставати, підходить мій малий до мене і каже(ці слова мали б мене зачепити): «ти ж мене зовсім не любиш, я бідний ходжу голодний, (зауважте, сьома ранку, літо), а ти спиш,ти безсовісна, ти мені не сестра…» і шо ви думаєте, мені дійсно стає шкода дитини, бо ж «голодна ходить по хаті», я все-одно встаю, хочу чи не хочу. Наприклад, як сьогодні: подзвонила зранку мама з роботи,він нажалівся, яка я погана, бо сплю, а не розважаю його(власне так і вийшла ця історія)…

І третій пункт я б назвала : «Як вигідно скористатись ситуацією». Приходить тато або мама з роботи і тоді починається саме цікавіше!!! «Мам, а знаєте шо вона зі мною робила? Я цілий день прибирав в хаті, а вона сиділа  дивилась телевізор і говорила по телефоні… я так змучився, можна мені  побавитись за комп’ютером». – «Звичайно, синку іди пограйся, ти ж мене такий молодець!!!» Ось так молодші брати , ну може в когось сестри, доводять нас, постійно сонних людей …. Бажаю не попадатись на найбільш типові уловки дуже хитрих дітлахів!

P.S. Прочитавши, шо я пишу, мій малий пішов мити посуду…

Щастє вроздріб!

Як часто ми женемось за чимось? Розмірковуємо, що ж таке щастя? Коли ж воно нарешті зустрінеться на нашім шляху? А я скажу: щастя – це наше життя. Ми допускаємо помилку, вважаючи, що будемо щасливі, коли подорослішаємо, одружимось, народимо дитинку, а потім ще одну, пізніше нам здасться, що треба почекати, щоб діти підросли, пішли в школу, а зрештою, стали самостійними особами. Але й навіть тоді нам здасться, що в нас не достатньо грошей на старість, у нас немає бажаної машини і от коли будуть гроші і машина, можна буде піти на пенсію, взяти відпустку і жити в своє задоволення. БРЕХНЯ!!!  Далеко не всі розуміють, що так проходить  життя, а ми так і не відчуваємо його смак… нам здається, що ми крокуємо дорогою до щастя, але немає ніякої дороги до щастя… адже щастя – це і є шлях, який підносить нам нові сюрпризи і випробування, котрі треба вміти приймати достойно і з усмішкою, адже зараз наш зоряний час, краще не буде, бо зараз найкраще, кожна мить нашого життя не зрівняється з найбільшим скарбом на землі, але ми цього не помічаємо!!! Потрібно зрозуміти дуже просту річ: людина сама коваль свого щастя! Ми повинні вміти  бачити святкове голубе небо в калюжах сірої буденності. Лише тоді ми відчуємо смак щастя, коли будемо до нестями насолоджуватись кожною хвилькою нашого життя, коли будемо з усмішкою зустрічати новий день, не дивлячись сонячний він чи дощовий, коли хороші емоції візьмуть гору над негативними,тоді ми зможемо з впевненістю сказати :” Я ЩАСЛИВА ЛЮДИНА”. Будьте щасливі…

Сьогодні я зовсім випадково дізналась цікаву річ. Виявляється у пана Путіна з’явилась власна армія) Ні, це не кремезні чоловіки, які готові віддати життя за Володю, а тендітні безкомплексні, молоді і красиві дівчата, які готові віддати ще більше за нього.

Вам, мабуть, буде цікаво, як виглядає дівчача армія, але запевняю вас там нема ніяких суворих режимів, підйомів о 6 чи 7 ранку чи багато того, чого я навіть не знаю про армію… Зате в них є мета, яка являється і назвою їх об’єднання «Порву за Путина». Але не переживайте, вони рватимуть … одяг на собі…ось так. Більше того вони навіть оголосили конкурс на найкраще відео. Так що всім хто бажає, можуть прийняти в цьому участь. Крім того є приз переможцю – iPad (так собі – просто заохочувальний)то виходить, шо треба рвати за iPad, а не за Путіна))) також ці дівчата вважають Володимира Путіна не лише чудовим політиком, якому всі довіряють, і який так змінив сутність Росії, але й шикарним чоловіком, в якого закохана половина країни, його просто обожнюють.

А ще я думаю, що нашому президенту  пора задуматись  про власну групу підтримки… Адже як це приємно усвідомлювати, що за тебе прекрасна половина людства готова порвати на собі одяг, та й що там одяг, будь-кого і будь-що порвати… Дивіться відео в продовженні новини. Читати далі »

Для тих, хто ще не в курсі – сьогодні, 4 серпня 2011 року,  Барак Обама святкує свій 3-й день народження на посту президента Америки і 50-й взагалі. Але що мене здивувало найбільше, що святкування відбулося не як в українських політиків (гучно, демонстративно і головне розкішно), а в у вузькому сімейному колі і зауважте! ласуючи чизбургерами і гамбургерами!!! Також він сказав, що перетинає екватор життя в дуже хорошому настрої .

« З того часу, як я став працювати президентом, у мене трохи посивіло волосся, а в цілому почуваю себе чудово. Дочки Малія і Саша кажуть, що це додає мені солідності, а дружина – що старить. Але Мішель, як і раніше, вважає мене милим», – зізнався він. Уявіть собі , що не тільки Обама святкує свій півстолітній ювілей, але й половина країни…Наприклад, один з музеїв воскових фігур робить вечірку, в якій прийме участь сам Барак Обама  (правда восковий), його дружина та Гіларі Клінтон (також воскові) ,а ше вони всі будуть в святкових капелюшках…Напевно, їм там буде дуже весело))))) А ще, мало не забула, перших 50 відвідувачів пригостять кексиками із зображенням іменинника. Ну що ще можна додати?  Передаю ВІТАННЯ першому чорношкірому президенту Америки!!!

Вгадайте скільки за останні три дні я форматував один єдиний розділ на ноутбуці? 2, 3 чи 4 рази? Ні не вгадали я знущався над ним десять(!) раз. Ну не знаю чи це стало причиною того що розділи перестали бути видимими, чи це через те що неможливо розбити хард на 4 основні частини, але всі диски (які можна було переглянути у “Моєму комп’ютері”) зникли буцім-то їх і ніколи не існувало.

Відповідно після цього жодна ОС яка була на ноутбуці не завантажувалась. Жорсткий диск став нерозміченою суцільною областю. Благо в хаті був ще один персональний комп’ютер за допомогою якого було створено завантажувальну флешку. Зараз я розповім як це робити і для чого.

Читати далі »

Ось так!

Дуже актуальною темою, хоча ні – проблемою для сьогодення є реклама. Вона всюди:на телебаченні, по радіо, на стендах… Від реклама нам не втекти. Навіть просто йдучи по вулиці, ми «поглинаємо » велику кількість рекламної інформації. Ніхто не сперечається з тим, що реклама потрібна річ, але її повинно бути в міру, щоб людина могла порівняти речі чи просто обрати щось для себе. А не , включаючи телевізор, переглядати «лише » рекламу. Я зауважила декілька властивостей, характерних сучасній рекламі:

-          коли починається реклама звук, звичайно, збільшується(люди зменшують гучність телевізора з початком реклами, але ж ні – ви повинні почути про акс-ефект, перед  яким не можуть встояти навіть янголи);

-          реклама є реальним зомбуючим чинником, хочемо ми того чи ні, в нашій свідомості відкладаються ключові моменти переглянутої нами реклами. Наприклад, йдучи в магазин, ми найперше дивимось на зовнішній вигляд продукту, адже саме це так вихваляла жіночка в рекламі…

-          реклама, навіть найнудніша, побудована так, що ми знаючи, що кожне слово в ній неправдиве, все-одно дивимось її. Чи багато людей може сказати про себе, що вимикає телевізор під час реклами чи просто встає із-за нього?!

І що бентежить найбільше: не дивлячись на те, що ми усвідомлюємо, що реклама – це просто омана, що  вона існує лише для наївних людей, що ми є «жертвами» реклами…ми все-одно нічого не міняємо, тобто наші діти далі дивляться наскільки хорошою є горілка, а як красиво виглядає елегантна жінка з сигаретою… Думайте, шановні, думайте…))))

Книга "Хакінтош від А до Я"

Хакоінтош – спеціальна збірка Apple Macintosh, яка офіційно не підтримується виробником, а виключно ентузіастами (гіками). Хитрість закінтошу полягає у встановленні на не еплівські комп’ютери, а на звичайні ПК. При цьому, зазвичай, потрібно шаманити з бубном щоб запрацювали всі пристрої в системі (найбільша морока як завжди з звуком, мережею і відео, однак останнє ще можна запустити без апаратного прискорення але з рідним розширенням).

У хакінтоші (як і в маку) є поняття кекстів (kexts) – це свого роду драйвера які можна встановлювати в систему для роботи апаратного забезпечення. Такі кексти є як стандартні, від Apple, так і написані сторонніми розробниками (тими ж гіками) за допомогою зв’язок HEX-редактор + Асемблер. Цікаво що на відміну від Windows, при встановленні драйверів у Hackintosh не потрібне перезавантаження

Важливим є той факт що будь-який хакінтош працюватиме на Intel машині з стандартним ядром від Apple (окрім частин ОС які залежать від відеокарти, звукової карти, та мережевих адаптерів – тут потрібно шаманити з кекстами). А от AMD  (нехай у нього і схожа з інтелом архітектура) вимагає власного ядра написаного саме під нього.

Короткий екскурс зробив. У наступних постах я розповім де шукати і як встановлювати хакінтош.